устонька
У́СТОНЬКА, ньок, У́СТОНЬКИ, ів, мн. Зменш.-пестл. до устка.
Усе червоніло на їй [ній], а більш усього щічки та устонька червоні (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 97);
Якась пишна та делікатна панянка.. з рожевими устоньками щось шепоче йому (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 44);
Мале — дурне: пхикає собі, оченятами блискучими поводить, устоньки випинає, рученята випручує (Панас Мирний, I, 1954, 88).
Словник української мови (СУМ-11)