устрягати —
устряга́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
устрягати —
УСТРЯГА́ТИ див. встряга́ти.
Словник української мови у 20 томах
устрягати —
ЗАСТРЯ́ТИ (потрапивши в щось тісне, вузьке, грузьке, липке і т. ін., утратити можливість рухатися далі), ЗАСТРЯ́НУТИ рідше, ЗАСТРЯ́ГТИ, ЗАСТРЯ́ГНУТИ рідше, ВСТРЯ́ТИ (УСТРЯ́ТИ) діал., ВСТРЯ́НУТИ (УСТРЯ́НУТИ) діал., ВСТРЯГТИ́ (УСТРЯГТИ́) діал.
Словник синонімів української мови