утвердження

УТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. утве́рдити і утверди́тися.

То були часи утвердження радянського ладу в робітничо-селянській Росії (Смолич, V, 1959, 9);

Шлях, що його пройшли письменники Спілки радянських письменників, — це шлях боротьби за консолідацію літературних сил, за утвердження методу соціалістичного реалізму (Вітч., 10, 1967, 167).

Значення в інших словниках

1. утвердження — утве́рдження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. утвердження — УТВЕ́РДЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. утверди́ти і утверди́тися. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (з мови документів); Утвердження рівноправ'я потребує розв'язання цілого комплексу юридичних питань (з наук.-попул.  Словник української мови у 20 томах
3. утвердження — -я, с. Дія за знач. утвердити і утвердитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови