утисник

УТИ́СНИК, а, ч. Те саме, що ути́скувач.

Отак-то, голубе мій, ляше! Тобі — рудник, мені — тайга… Та не належить серце наше До пут утисника-врага. Віддавна руки нам невільні, Душі ж неволя не скує (Граб., І, 1959, 158).

Значення в інших словниках

1. утисник — ути́сник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. утисник — УТИ́СНИК, а, ч. Те саме, що ути́скувач. Отак-то, голубе мій, ляше! Тобі – рудник, мені – тайга... Та не належить серце наше До пут утисника-врага. Віддавна руки нам невільні, Душі ж неволя не скує (П. Грабовський); Прилюдно він назвав мене колись утисником і ще зганьбив словами (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
3. утисник — -а, ч. Те саме, що утискувач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утисник — ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст.  Словник синонімів української мови