уткати

УТКА́ТИ¹ (ВТКА́ТИ), утчу́, утче́ш, док., перех., розм. Виготовити способом ткання (килим, тканину і т. ін.).

Учора як воно [дитя] услалося, то так довго спало: цілу губку [міра полотна] я уткала (Сл. Гр.);

// Покрити візерунком під час ткання.

УТКА́ТИ² див. втка́ти¹.

Значення в інших словниках

1. уткати — утка́ти 1 дієслово доконаного виду виготовити способом ткання розм. утка́ти 2 дієслово доконаного виду тканням уставити що-небудь у тканину  Орфографічний словник української мови
2. уткати — УТКА́ТИ¹ (ВТКА́ТИ), утчу́, утче́ш, док., що, розм. Виготовити способом ткання (килим, тканину і т. ін.). Учора як воно [дитя] услалося, то так довго спало: цілу губку [міра полотна] я уткала (Сл. Б. Грінченка); // Покрити візерунком під час ткання. УТКА́ТИ² див. втка́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
3. уткати — I (вткати), утчу, утчеш, док., перех., розм. Виготовити способом ткання (килим, тканину і т. ін.). || Покрити візерунком під час ткання. II див. вткати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уткати — ЗІТКА́ТИ (виготовити що-небудь тканням), ВИ́ТКАТИ, УТКА́ТИ (ВТКА́ТИ) розм., ЗАТКА́ТИ діал. — Недок.: тка́ти. Коли у моєму слові Олжа павутиння зітче, Жбурни його, як полову, На сором моїх очей (Б.  Словник синонімів української мови
5. уткати — Уткати, -ся см. ii утикати, -ся.  Словник української мови Грінченка