уторопити
УТОРО́ПИТИ (ВТОРО́ПИТИ), плю, пиш; мн. уторо́плять; док., діал. Втупити.
Він було як стоїть перед панією, то.. руки спустить, очі второпить на неї (Вовчок, І, 1955, 130).
Словник української мови (СУМ-11)УТОРО́ПИТИ (ВТОРО́ПИТИ), плю, пиш; мн. уторо́плять; док., діал. Втупити.
Він було як стоїть перед панією, то.. руки спустить, очі второпить на неї (Вовчок, І, 1955, 130).
Словник української мови (СУМ-11)