утрунок

УТРУ́НОК, нка, ч., діал. Шлунок.

— Ти б з булкою чай пила, а то тільки утрунок попечеш, — мовила Пріська (Л. Янов., І, 1959, 250).

Значення в інших словниках

1. утрунок — утру́нок іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. утрунок — УТРУ́НОК, нка, ч., діал. Шлунок. – Ти б з булкою чай пила, а то тільки утрунок попечеш, – мовила Пріська (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
3. утрунок — -нка, ч., діал. Шлунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утрунок — ШЛУ́НОК (орган травлення), ЖИВІ́Т розм. (часто зі сл. боліти, біль тощо), ТРУ́НОК діал., УТРУ́НОК діал., КО́ВБИК діал. Гості з голодними шлунками потрощили вечерю до останнього шматка хліба, до рісочки (І.  Словник синонімів української мови
5. утрунок — Утрунок, -нку м. = тлунок. Лубен. у.  Словник української мови Грінченка