утухати
УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), а́є, недок., УТУ́ХНУТИ (ВТУ́ХНУТИ), не, док. Те саме, що затуха́ти² 1.
Коли згодом побачив [Стах], що полум’я почало втухати, відчув, як закалатало схвильоване його серце (Ле, Україна, 1940, 360).
Словник української мови (СУМ-11)