Словник української мови в 11 томах

уцитькувати

УЦИ́ТЬКУВАТИ (ВЦИ́ТЬКУВАТИ), ую, уєш, недок., УЦИ́ТЬКАТИ (ВЦИ́ТЬКАТИ), аю, аєш, док., перех. Те саме, що заци́тькувати.

— Мій батько уцитькує громаду і радить підождати аж до громадського суду (Фр., VI, 1951, 24);

Жалібно плакали немовлята, матері з досадою в голосі вцитькували їх (Збан., Таємниця.., 1971, 53).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. уцитькувати — уци́тькувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. уцитькувати — УЦИ́ТЬКУВАТИ (ВЦИ́ТЬКУВАТИ), ую, уєш, недок., УЦИ́ТЬКАТИ (ВЦИ́ТЬКАТИ), аю, аєш, док., кого. Те саме, що заци́тькувати. – Мій батько уцитькує громаду і радить підождати аж до громадського суду (І. Франко); Жалібно плакали немовлята, матері з досадою в голосі вцитькували їх (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
  3. уцитькувати — (вцитькувати), -ую, -уєш, недок., уцитькати (вцитькати), -аю, -аєш, док., перех. Те саме, що зацитькувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови