уцитькувати
УЦИ́ТЬКУВАТИ (ВЦИ́ТЬКУВАТИ), ую, уєш, недок., УЦИ́ТЬКАТИ (ВЦИ́ТЬКАТИ), аю, аєш, док., перех. Те саме, що заци́тькувати.
— Мій батько уцитькує громаду і радить підождати аж до громадського суду (Фр., VI, 1951, 24);
Жалібно плакали немовлята, матері з досадою в голосі вцитькували їх (Збан., Таємниця.., 1971, 53).
Словник української мови (СУМ-11)