уцілувати

УЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Поцілувати.

Він вповні отямився аж тоді, коли дихнув рідним гірським повітрям, уцілував руки батька і матері (Фр., III, 1950, 325).

Значення в інших словниках

1. уцілувати — уцілува́ти дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. уцілувати — УЦІЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, діал. Поцілувати. Він вповні отямився аж тоді, коли дихнув рідним гірським повітрям, уцілував руки батька і матері (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. уцілувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. Поцілувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови