учіння

УЧІ́ННЯ, я, с., заст. Навчання.

Товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна, учіння скінчене і час би вже їй їхати додому (Л. Укр., III, 1952, 575).

Значення в інших словниках

1. учіння — учі́ння іменник середнього роду арх.  Орфографічний словник української мови
2. учіння — УЧІ́ННЯ (ВЧІ́ННЯ), я, с., заст. Навчання. Кому те вчіння не далося взнаки, не одбило змалку в дитини охоти до науки! (І. Нечуй-Левицький); Товаришка моя помалу завела річ про те, що от уже весна, учіння скінчене і час би вже їй їхати додому (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. учіння — -я, с., заст. Навчання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. учіння — Учі́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. учіння — Учіння, -ня с. Ученіе. А що я витерпіла з тим учінням! МВ. (О. 1862. III. 36).  Словник української мови Грінченка