ушануватися
УШАНУВА́ТИСЯ (ВШАНУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док., розм. Уникнути спокуси, небезпеки; уберегтися.
Дядько почухав під брилем. —..Повіз пшеницю у город, та дала морока земляків побачить. Ну, звісно, у погріб… Ну, звісно… поналигувались.. Без копійки вернувсь. Не вшанувався, знаєш (Тесл., Вибр., 1950, 24).
Словник української мови (СУМ-11)