Словник української мови в 11 томах

ушпарити

УШПА́РИТИ (ВШПА́РИТИ), рю, риш, док., розм. Ударити з силою; зробити щось з силою, швидко, енергійно.

— Тут лейтенант як вшпарить по гітлерівцях з одного боку, ну, а я з другого (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 527);

// Заграти, заспівати і т. ін. завзято, з запалом;

// Почати іти з великою силою (про дощ, град і т. ін.).

— Хоч би добрий дощ ушпарив на їхні мундири! (Гончар, II, 1959, 358).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ушпарити — ушпа́рити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. ушпарити — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
  3. ушпарити — УШПА́РИТИ (ВШПА́РИТИ), рю, риш, док., розм. 1. Ударити з силою; зробити щось з силою, швидко, енергійно. – Тут лейтенант як вшпарить по гітлерівцях з одного боку, ну, а я з другого (М. Стельмах); // Заграти, заспівати і т. ін. завзято, з запалом.  Словник української мови у 20 томах
  4. ушпарити — (вшпарити), -рю, -риш, док., розм. Ударити з силою; зробити щось з силою, швидко, енергійно. || Заграти, заспівати і т. ін. завзято, з запалом. || Почати іти з великою силою (про дощ, град і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ушпарити — УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) кого, по чому, в що, чим (завдати кому-небудь більшої чи меншої сили удару), БА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ розм., БУ́ХНУТИ розм., БА́ЦНУТИ розм., БЕ́ХНУТИ розм., БЕБЕ́ХНУТИ розм., СТУ́КНУТИ розм., СТУСНУ́ТИ розм., СТУСОНУ́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови