уявлюваний

УЯ́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до уявля́ти.

— Ти так захопилася своїми уявлюваними успіхами, що навіть не поцікавилась, як працюють інші вагони (Донч., V, 1957, 496);

Вона говорила в думці з уявлюваним директором чи завучем (Кучер, Трудна любов, 1960, 200).

Значення в інших словниках

1. уявлюваний — уя́влюваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. уявлюваний — УЯ́ВЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до уявля́ти. – Ти так захопилася своїми уявлюваними успіхами, що навіть не поцікавилась, як працюють інші вагони (О. Донченко); Вона говорила в думці з уявлюваним директором чи завучем (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах
3. уявлюваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до уявляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. уявлюваний — УЯ́ВНИЙ (який не існує насправді, але з'являється в уяві), УЯ́ВЛЮВАНИЙ, ПОЗІ́РНИЙ, ГА́ДАНИЙ, ПРИМА́РНИЙ, МИ́СЛЕНИЙ, НЕСПРА́ВЖНІЙ. Голді здавалось, наче вона кудись пливе й пливе, погойдуючись на м'яких і теплих хвилях.  Словник синонімів української мови