фагот
ФАГО́Т, а, ч. Дерев’яний духовий музичний інструмент низького тембру з конічним каналом і подвійною тростиною.
Голосно покотилися тонкі та різучі вигуки флейт та кларнетів; протяжно загули сурми та фаготи… (Мирний, III, 1954, 263);
Аж несподівано із зали Фагот із флейтою бринять (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 135).
Словник української мови (СУМ-11)