фальсифікувати

ФАЛЬСИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Здійснювати фальсифікацію (у 1, 2 знач.).

Його [А. Міцкевича] листи, висловлювання, окремі факти біографії, публіцистичні статті, особливо останніх років, — приховували, спалювали, препарували, фальсифікували запопадливі шанувальники поета із шляхетського табору (Рильський, X, 1962, 46);

Зусилля ідеалістів, які фальсифікують досягнення сучасної фізики, .. приречені на провал (Ком. Укр., 3, 1962, 68).

Значення в інших словниках

1. фальсифікувати — фальсифікува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. фальсифікувати — Фальшувати, підробляти; (факти) підтасовувати, перекручувати, викривляти, (витлумачуючи) кривотлумачити.  Словник синонімів Караванського
3. фальсифікувати — див. обманювати  Словник синонімів Вусика
4. фальсифікувати — ФАЛЬСИФІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Здійснювати фальсифікацію (у 1, 2 знач.). Його [А. Міцкевича] листи, висловлювання, окремі факти біографії, публіцистичні статті, особливо останніх років, – приховували, спалювали, препарували...  Словник української мови у 20 томах
5. фальсифікувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Здійснювати фальсифікацію (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фальсифікувати — ПІДРОБЛЯ́ТИ (ПІДРО́БЛЮВАТИ рідше) (виготовляти річ, подібну до іншої), ІМІТУВА́ТИ, ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬСИФІКУВА́ТИ (перев. з корисливою метою). — Док.: підроби́ти, сфальшува́ти, сфальсифікува́ти.  Словник синонімів української мови
7. фальсифікувати — Фальсифікува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)