фантазер
ФАНТАЗЕ́Р, а, ч. Той, хто любить фантазувати (у 1, 2 знач.).
Лабораторний працівник з нього, мовляв, непоганий, але ж він перш за все — мрійник, фантазер (Шовк., Інженери, 1956, 40);
— Ви ще не знаєте мого Вову. Він великий фантазер і мрійник. Як щось вигадає, то потім певен, ніби так і справді було (Трубл., І, 1955, 105).
Словник української мови (СУМ-11)