фанфарний
ФАНФА́РНИЙ, а, е. Прикм. до фанфа́ра.
Хіба ж у такому тлумі, в фанфарному шумі й громі Зможе тривожний Томмі.. Жінку свою й дитину вгледіти між людей? (Бажан, Роки, 1957, 193);
// Виконуваний на фанфарі (фанфарах).
Велику роль у метричній структурі концерту [Л. М. Ревуцького] відіграє тріольність: фанфарні заклики в першій частині і у вступі до фіналу (Мист., 3, 1966, 35).
Фанфа́рний марш — урочистий стройовий марш, який виконують на фанфарах.
Під звуки фанфарного маршу прапороносці вносять прапори піонерських організацій (Рад. Укр., 26.I 1954, 2).
Словник української мови (СУМ-11)