фараонів
ФАРАО́НІВ, нова, нове. Прикм. до фарао́н 1, 2; належний фараонові.
Отець Харитін вгніздивсь на подушках і їхав пишно, неначе прекрасний Іосиф на фараоновій колісниці (Н.-Лев., III, 1958, 168);
Та ось він і сам починає цнотливий танок. Його бачить.. фараонова дружина (Ю. Янов., IІ, 1958, 21).
♦ Фарао́нова ми́ша — хижий довгохвостий ссавець, що знищує щурів і мишей; поширений у Північній Африці та на Близькому Сході.
Словник української мови (СУМ-11)