Словник української мови в 11 томах

фейхоа

ФЕЙХО́А, невідм., ж.

1. Рід деревних або кущових субтропічних рослин родини миртових.

У центральній секції оранжереї просто в грунті і в діжках ростуть плодові субтропічні рослини — лимони, фейхоа, мушмула японська, інжир, гранат (Наука.., 7, 1967, 43).

2. Плід цієї рослини з сильним запахом, що нагадує аромат суниці, ананаса чи банана.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фейхоа — фейхо́а́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фейхоа — ФЕЙХО́А, невідм., ж. 1. Рід деревних або кущових субтропічних рослин родини миртових. У центральній секції оранжереї просто в ґрунті і в діжках ростуть плодові субтропічні рослини – лимони, фейхоа, мушмула японська, інжир, гранат (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. фейхоа — фейхо́а (ісп. feijoa) рід деревних або кущових субтропічних рослин родини миртових. В СРСР – культивують у Грузії, Краснодарському краї, в Криму. Плоди Ф. споживають свіжими й переробленими. Інша назва – ака.  Словник іншомовних слів Мельничука