Словник української мови в 11 томах

фейєрверкер

ФЕЙЄРВЕ́РКЕР, а, ч., дорев. Гармаш, майстер стрільби з гармат; унтер-офіцер артилерії.

— Щоб майор Сойка цього не пронюхав, ми сховали порося в артилеристів, годину дороги від нас, де я мав одного знайомого фейєрверкера (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 437).

Словник української мови (СУМ-11)