фермата
ФЕРМА́ТА, и, ж., муз. Знак у вигляді дуги з крапкою під нею, що означає подовження звука або паузи за розсудом виконавця.
Фермата — це.. значок, який ставлять над або під нотою чи паузою, що дає змогу продовжити їх у музичному виконанні (Осн.. диригув., 1960, 134);
// Подовження звука або паузи відповідно до такого знака.
З відчиненого вікна було чутно голос Алли Михайлівни, що виводив з притиском на ферматах (Л. Укр., III, 1952, 603);
Микулка то він до трембіти наче вроджений. Як набере духу, то може дудіти без кінця. Довго тягнуться у нього фермата, красиво переливаються могутні звуки (Хотк., Довбуш, 1965, 93).
Словник української мови (СУМ-11)