феромагнетик

ФЕРОМАГНЕ́ТИК, у, ч., спец. Сильно магнітна речовина у твердому (кристалічному) стані (залізо, нікель, кобальт та сплави їх між собою і сплави хрому, марганцю з іншими елементами), здатна намагнічуватись навіть у слабких магнітних полях.

Атоми багатьох кристалів, як відомо, є автономними носіями магнетизму. Під дією потужного зовнішнього магнітного поля ці елементарні магнітики шикуються в одному напрямку. Речовини з такою властивістю називають феромагнетиками (Наука.., 3, 1970, 10).

Значення в інших словниках

1. феромагнетик — феромагне́тик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. феромагнетик — ФЕРОМАГНЕ́ТИК, у, ч., спец. Сильно магнітна речовина у твердому (кристалічному) стані (залізо, нікель, кобальт і сплави їх між собою та сплави хрому, марганцю з іншими елементами), здатна намагнічуватись навіть у слабких магнітних полях.  Словник української мови у 20 томах
3. феромагнетик — -у, ч., спец. Сильно магнітна речовина у твердому (кристалічному) стані, здатна намагнічуватись навіть у слабких магнітних полях.  Великий тлумачний словник сучасної мови