фет
ФЕТ, а, ч. У стародавній Греції — представник бідної, незаможної частини вільного населення.
Багато з них [общинників] вже втратило свої наділи. Вони змушені були ставати на роботу до багатих сусідів. Їх називали фетами (Іст. стар. світу, 1957, 75).
Словник української мови (СУМ-11)