фицнути
ФИЦНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко. Однокр. до фица́ти, фи́цкати.
*Образно. Машина, як норовиста коняка, фицнула задком, з розгону забігла вбік, ударилася в пришляхові бетонні стовпці і стала (Ле, Клен. лист, 1960, 239).
Словник української мови (СУМ-11)