фок
ФОК, а, ч., мор.
1. Нижнє пряме вітрило на передній щоглі корабля або косе вітрило на однощогловому судні.
Наче електричний струм пронизує Лазарєва. Перед його очима виникає друга, на цей раз катастрофічна небезпека. — Фок розірвало! Розірвало парус на фок-щоглі (Довж., Зач. Десна, 1957, 401).
2. Те саме, що фок-що́гла.
За термінологією старих морських боїв, відбувалося таке: корвет нападного флоту втратив фок і грот, на палубі паніка, борт пробито ворожою бомбою, капітан кинувся вплав (Ю. Янов., II, 1958, 200).
Словник української мови (СУМ-11)