Словник української мови в 11 томах

фокусування

ФОКУСУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фокусува́ти.

Магнітне поле спеціальної конфігурації має властивість повертати [атомні] частинки до заздалегідь розрахованої орбіти, тобто магнітне поле фокусує їх. Чим сильніше фокусування, тим вужчим пучком рухаються частинки (Наука.., 5, 1960, 13);

При фотографуванні загального нічного вигляду міста рекомендується поділяти видержку на дві частини. Першу, більшу частину видержки, роблять при максимально різкому фокусуванні (Довідник фот., 1959, 69).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фокусування — фокусува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. фокусування — ФОКУСУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фокусува́ти. Магнітне поле спеціальної конфігурації має властивість повертати [атомні] частинки до заздалегідь розрахованої орбіти, тобто магнітне поле фокусує їх.  Словник української мови у 20 томах
  3. фокусування — -я, с., спец. Дія за знач. фокусувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фокусування — фокусува́ння 1. Збирання променів у фокусі (1) оптичної системи. 2. Наведення зображення на різкість при фото- або кінозніманні тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука