формалістичний
ФОРМАЛІСТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до формалізму (у 1 знач.); пройнятий ним.
Панас Мирний виступає проти схоластичної науки, проти формалістичного навчання (Вісник АН, 5, 1949, 23);
Формалістичне ставлення до справи.
2. Стос. до формалізму (у 2, 3 знач.).
Новаторство форми не повинно бути самоціллю. Під виглядом новаторства нерідко виступали представники різних формалістичних напрямів у мистецтві, які оголошували всяке кривляння чимсь новим (Іст. укр. літ., II, 1956, 35);
Саме в творчості Коцюбинського ми ясно відчуваємо глибоку нетерпимість до містики, еротики, формалістичного штукарства (Вітч., 4, 1963, 158);
Формалістичні теорії були спростовані радянською філологічною наукою, що поступово вирівняла терези літературознавчого аналізу (Рад. літ-во, 5, 1971, 85);
// Створений на засадах формалізму (про твори мистецтва).
Його [І. Їжакевича] ілюстрації різко виділялись реалізмом і художньою майстерністю серед формалістичних ілюстрацій того часу [20-х років XX ст.] (Укр. рад. графіка, 1957, 85).
Словник української мови (СУМ-11)