формувальник
ФОРМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який займається формуванням (у 2 знач.); фахівець із формування.
Він кричав на канавників і лаяв формувальників, він кликав до печі майстра, сварився з шихтовим двором (Ю. Янов., І, 1954, 287);
Формувальників-хлопців ланка Йде до цеху у повнім зборі (Забашта, Нові береги, 1950, 52);
Протягом року формувальники здійснили ряд нових організаційно-технічних заходів: застосували новий спосіб кріплення моделей, ввели у дію спеціальний обприскувач для очистки моделей і плит (Укр іст. ж., 4, 1960, 5).
Словник української мови (СУМ-11)