фотографувати
ФОТОГРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. За допомогою фотографічного апарата діставати зображення кого-, чого-небудь на світлочутливому матеріалі (плівці, пластинці).
Скінчивши фотографувати, він елегантно шаркнув черевиками й кинувся подавати Юлі пальто (Донч., V, 1957, 222);
І в аматорських гуртках Палацу піонерів, і вдома Валя споруджував двигунці, майстрував іграшкові електропоїзди, фотографував саморобним апаратом ровесників-шибайголів з усього Подолу (Гончар, IV, 1960, 79);
// перен. З дуже великою точністю відтворювати, копіювати кого-, що-небудь (у художній творчості).
2. спец. Спостерігати і хронометровано фіксувати які-небудь дії, прийоми роботи, процеси і т. ін. з метою дослідження.
Словник української мови (СУМ-11)