фразер

ФРАЗЕ́Р, а, ч. Той, хто любить говорити фрази (у 3 знач.).

Робітники чудово викривають фразерів і брехунів (Ленін, 9, 1970, 158);

— Ви мене дурили ідеалами. Ви фразер, граєтесь гарними словами, високими ідеями, а я вам пойняла віри… (Н.-Лев., V, 1966, 294).

Значення в інших словниках

1. фразер — фразе́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фразер — Марнослов; (що прибирає позу) позер; п! БАЗІКА.  Словник синонімів Караванського
3. фразер — Марнослов, див. говорун, пустобрех, суеслов  Словник чужослів Павло Штепа
4. фразер — ФРАЗЕ́Р, а, ч. Той, хто любить говорити фрази (у 3 знач.). – Ви мене дурили ідеалами. Ви фразер, граєтесь гарними словами, високими ідеями, а я вам пойняла віри... (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
5. фразер — -а, ч. Той, хто любить говорити фрази (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фразер — фразе́р (франц. phraseur) базіка, особа, ладна багато й красиво говорити, а не діяти.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. фразер — ФРАЗЕ́Р (схильна до пишних, але беззмістовних висловів людина), КРАСНОМО́ВЕЦЬ ірон.; ДЕМАГО́Г (той, хто вдається до демагогії); СЛОВОБЛУ́Д зневажл. (людина, якій властиве словоблудство).  Словник синонімів української мови
8. фразер — Фразе́р, -ра; -зе́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. фразер — рос. фразер базіка, пустослов, людина, здатна багато високо-парно говорити, а не діяти.  Eкономічна енциклопедія