фразування
ФРАЗУВА́ННЯ, я, с., муз., лінгв. Дія за знач. фразува́ти.
Він [Мишуга] підкоряв слухачів досконалістю співу, чіткою дикцією, виразним фразуванням, чудовою кантиленою і майстерною акторською грою (Знання.., 1, 1972, 19);
Велике значення для музичної естетики може мати строфова будова української мелодії та її фразування (Муз. праці, 1970, 463).
Словник української мови (СУМ-11)