франко-

ФРА́НКО-, невідм., ек. Спеціальний термін, вживаний в торговельних угодах, який в сполученні з наступним іменником — назвою міста, пункту і т. ін. означає, що витрати, пов’язані з транспортуванням до цього місця, покладаються на постачальника (продавця).

Франко-вагон; Франко-Київ.