французик

ФРАНЦУ́ЗИК, а, ч. Пестл. до францу́з.

Прощався [Прудивус] і з великим сьогодні французиком Філіппом Сганарелем, який завше бував у журбі веселим і в радощах — сумним (Ільч., Козацьк. роду… 1958, 416).

Значення в інших словниках

1. французик — францу́зик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. французик — ФРАНЦУ́ЗИК, а, ч. Пестл. до францу́з. Прощався [Прудивус] і з великим сьогодні французиком Філіппом Сганарелем, який завше бував у журбі веселим і в радощах – сумним (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
3. французик — -а, ч. Пестл. до француз.  Великий тлумачний словник сучасної мови