фрондувати
ФРОНДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Виражати незадоволення ким-, чим-небудь, протест проти когось, чогось, бути в опозиції до кого-, чого-небудь.
Безперечно, в образі молодого Мамайчука О. Гончар зумів вловити і передати характерні риси тих окремих молодиків, які, в силу різних причин, забувають благородні батьківські традиції, манірничають [маніряться] і фрондують… (Рад. літ-во, 5, 1963, 10).
Словник української мови (СУМ-11)