Словник української мови в 11 томах

фрукти

ФРУ́КТИ, ів, мн. (одн. фрукт, а,ч.).

1. Їстівні плоди деяких дерев і кущових рослин.

Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (Н.-Лев., III, 1956, 446);

Карташов узяв від отця Христофора.. фрукт, вкусив його і вмить аж перекосився (Довж., І, 1958, 496);

— Я сиджу за столом, бокали переді мною, фрукти: виноград, ананаси… (Шиян. Баланда, 1957, 86);

Зберігати сухі фрукти слід у щільно закритих ящиках або в мішках з паперу чи щільної тканини (Хлібороб Укр., 12, 1968, 33).

2. перен., зневажл. Про людину з негативними рисами; тип; суб’єкт.

[Удівітельний:] Я можу піти, щоб ваші делікатні нерви заспокоїлись. (Вийшов) [Мирон:] От фрукт!.. (Корн., II, 1955, 26).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фрукти — див. фрукт  Словник синонімів Вусика
  2. фрукти — ФРУ́КТИ, ів, мн. (одн. фрукт, а, ч.). 1. Їстівні плоди деяких дерев і кущових рослин. Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (І. Нечуй-Левицький); Карташов узяв від отця Христофора ..  Словник української мови у 20 томах
  3. фрукти — -ів, мн. (одн. фрукт, -а, ч.). Їстівні плоди деяких дерев і кущових рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови