фрунт
ФРУНТ, у, ч., заст. Фронт (у 1 знач.).
Паллант був перший раз на битві… По фрунту бігав, турбувався, Плигав, вертівся, ухилявся, Як огир в стаді, ярував (Котл., І, 1952, 256);
Вони вишиковані були у фрунт (Пушкін, Капіт. дочка, перекл. за ред. Хуторяна, 1949, 36);
Як тільки Гнат почне відмикати двері та відгвинчувати запори, відро й забряжчить. Кузьма тоді встає і зустрічає Гната «во фрунт» (Тют., Вир, 1964, 300).
Словник української мови (СУМ-11)