фурманувати

ФУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Візникувати.

Гриць за яку тільки роботу не брався: і майстрував, і бондарював, і фурманував (Чорн., Визвол. земля, 1959, 15);

Бобилі могли крамарювати, фурманувати, чумакувати, промишляти, могли навіть бути значними громадськими діячами (Нар. тв. та етн.. 3, 1958, 107).

Значення в інших словниках

1. фурманувати — фурманува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. фурманувати — ФУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Те саме, що візникува́ти. Гриць за яку тільки роботу не брався: і майстрував, і бондарював, і фурманував (С. Чорнобривець); Бобилі могли крамарювати, фурманувати, чумакувати, промишляти, могли навіть бути значними громадськими діячами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. фурманувати — -ую, -уєш, недок., заст. Візникувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фурманувати — ВІЗНИКУВА́ТИ (бути візником), ХУРМАНУВА́ТИ заст., ФУРМАНУВА́ТИ заст., ФІРМА́НИТИ діал. Басаргін — візник-професіонал, візникує з дитинства (В. Гжицький); Гриць.. і майстрував, і бондарював, і фурманував (С. Чорнобривець).  Словник синонімів української мови
5. фурманувати — Фурманува́ти і хурманува́ти, -ну́ю, -ну́єш х[ф]урманува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)