футлярчик
ФУТЛЯ́РЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до футля́р 1.
Випивши чарку до дна, дістав [Сидір Сидорович] із бічної кишені невеликий гранчастий футлярчик, розкрив і підніс невістці мініатюрного золотого годинника з браслетом, викладеним блискотливими камінчиками (Коз., Листи.., 1967, 116).
Словник української мови (СУМ-11)