футурист
ФУТУРИ́СТ, а, ч. Послідовник футуризму.
Шкідливу, руїнницьку роботу провадили в нашій мові лихої пам’яті футуристи (Рильський, III, 1956, 65);
Українські футуристи.. заперечували реалістичне мистецтво, не визнавали пізнавальної ролі літератури, проповідували «літературу факту», відкидаючи художній вимисел і типізацію явищ (Рад. літ-во, 6, 1971, 22).
Словник української мови (СУМ-11)