фюїть

ФЮЇ́ТЬ, виг. Звуконаслідування, що вживається на означення пташиного свисту.

Сидить на суку нерухомо попеляста куцохвоста пташка, завбільшки з горобця, і на все горло свистить: фюїть… фюїть… (Веч. Київ, 4.IV 1957, 4).

Значення в інших словниках

1. фюїть — фюї́ть вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. фюїть — ФЮЇ́ТЬ, виг. Звуконаслідування, що вживається на означення пташиного свисту. Сидить на суку нерухомо попеляста куцохвоста пташка, завбільшки з горобця, і на все горло свистить: фюїть... фюїть... (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. фюїть — виг. Звуконаслідування, що вживається на означення пташиного свисту.  Великий тлумачний словник сучасної мови