Словник української мови в 11 томах

фіжми

ФІ́ЖМИ, фі́жмів і фіжм, мн. (одн. фіжм, у, ч.). Предмет жіночого модного одягу у XVIII — на початку XIX ст. — каркас з китового вуса у формі обруча, який одягали під спідницю, щоб надати пишності фігурі, а також спідниця з таким каркасом.

— А це моя дружина, — мовив Вяземський, підводячи Головатого до худорлявої пані з сивими буклями, яка, сидячи в кріслі, безнадійно потопала у своїх рясних фіжмах (Добр., Очак. розмир, 1965, 410).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фіжми — ФІ́ЖМИ, фі́жмів і фіжм, мн. (одн. фіжм, у, ч.). Предмет жіночого модного одягу у XVIII – на початку XIX ст. – каркас із китового вуса у формі обруча, який одягали під спідницю, щоб надати пишності фігурі, а також спідниця з таким каркасом.  Словник української мови у 20 томах
  2. фіжми — фіжмів і фіжм, мн. (одн. фіжм, -у, ч.). Предмет жіночого модного одягу у 18 – на початку 19 ст. – каркас з китового вуса у формі обруча, який одягали під спідницю, щоб надати пишності фігурі, а також спідниця з таким каркасом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фіжми — фі́жми, фіжм (від нім. Fischbein – китовий вус) приналежність жіночого одягу 18 – початку 19 ст. – широка спідниця на каркасі у вигляді обруча з китового вуса, а також самий каркас.  Словник іншомовних слів Мельничука