фізкерівник

ФІЗКЕРІВНИ́К, а́, ч. Той, хто керує заняттями з фізкультури; керівник із фізкультури.

На уроці фізкультури в спортивному залі фізкерівник скомандував їм: «Ліворуч!» (Гончар, Тронка, 1963, 141).

Значення в інших словниках

1. фізкерівник — фізкерівни́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фізкерівник — ФІЗКЕРІВНИ́К, а́, ч. Той, хто керує заняттями з фізкультури; керівник із фізкультури. На уроці фізкультури в спортивному залі фізкерівник скомандував їм: “Ліворуч!” (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах