Словник української мови в 11 томах

філоксерний

ФІЛОКСЕ́РНИЙ, а, е. Прикм. до філоксе́ра.

Філоксерна зараза;

// Заражений філоксерою.

Філоксерний виноградник;

// Пов’язаний з філоксерою.

Тихович зрозумів, ще піп має однакові з селянами погляди на філоксерну справу (Коцюб., І, 1955, 225);

// Признач. для боротьби з філоксерою.

Він довгий час працював в Одеській філоксерній комісії, яка обслідувала виноградники Молдавії і Криму (Рад. літ-во, 3, 1957, 111).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. філоксерний — філоксе́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. філоксерний — ФІЛОКСЕ́РНИЙ, а, е. Прикм. до філоксе́ра. Філоксерна зараза; // Заражений філоксерою. Філоксерний виноградник; // Пов'язаний із філоксерою. Тихович зрозумів, ще піп має однакові з селянами погляди на філоксерну справу (М. Коцюбинський); // Признач.  Словник української мови у 20 томах
  3. філоксерний — -а, -е. Прикм. до філоксера. Філоксерна зараза. || Заражений філоксерою. Філоксерний виноградник. || Пов'язаний з філоксерою. || Признач. для боротьби з філоксерою.  Великий тлумачний словник сучасної мови