філософствування
ФІЛОСО́ФСТВУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. філосо́фствувати.
Кухар Юрайда пустився у філософствування, і це дійсно відповідало його колишній професії (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 352);
— Справді, оцей лісорозсадник дає факти для філософствування… (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 108).
2. перев. мн., розм. Абстрактні, хитромудрі міркування.
В кінорепортажах не дуже розженешся: хроніці днів не до твоїх суб’єктивних емоцій та філософствувань… (Гончар, Циклон, 1970, 17).
Словник української мови (СУМ-11)