філістимці

ФІЛІСТИ́МЦІ, ів, мн. (одн. філісти́мець, мця, ч; філісти́мка, и, ж.), іст. Те саме, що філісти́мляни.

Ти згадуєш про свій славутний вчинок, як ти звалив пращею філістимця (Л. Укр., І, 1951, 430).

Значення в інших словниках

1. філістимці — ФІЛІСТИ́МЦІ, ів, мн. (одн. філісти́мець, мця, ч.; філісти́мка, и, ж.), іст. Те саме, що філісти́мляни. Ти згадуєш про свій славутний вчинок, як ти звалив пращею філістимця (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
2. філістимці — -ів, мн. (одн. філістимець, -мця, ч.; філістимка, -и, ж.), іст. Те саме, що філістимляни.  Великий тлумачний словник сучасної мови