Словник української мови в 11 томах

фімоз

ФІМО́З, у, ч., мед. Природжене або набуте внаслідок запальних процесів звуження отвору крайньої плоті.

Справжнім фімозом можна вважати лише такий ступінь звуження крайньої плоті, коли з’являється утруднення в сечовипусканні і затримка сечі (Хвор. дит. віку, 1955, 196).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фімоз — фімо́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фімоз — ФІМО́З, у, ч., мед. Природжене або набуте внаслідок запальних процесів звуження отвору крайньої плоті. Справжнім фімозом можна вважати лише такий ступінь звуження крайньої плоті, коли з'являється утруднення в сечовипусканні і затримка сечі (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. фімоз — -у, ч., мед. Природжене або набуте внаслідок запальних процесів звуження отвору крайньої плоті.  Великий тлумачний словник сучасної мови