фінішувати

ФІНІШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. Приходити до фінішу (у 2 знач.).

Останні слова вже стосувалися Хівісайда, який фінішував першим у своєму забігу (Собко, Стадіон, 1954, 412);

Дворазовий олімпійський чемпіон.. знову довів, що він — найсильніший спринтер планети:.. наш земляк утретє завоював золоту медаль чемпіона Європи в бігу на 100 м, фінішувавши з часом 10,27 сек. (Веч. Київ, 4.IX 1974, 3).

2. Проходити у фініші (у 3 знач.).

Значення в інших словниках

1. фінішувати — фінішува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. фінішувати — [ф'ін'ішуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
3. фінішувати — Кінчати, викінчувати, викінчити, повикінчувати, докінчувати, докінчити, подокінчувати, закінчувати, закінчити, позакінчувати, покінчувати, покінчити, скінчувати, скінчити, поскінчувати, укінчувати, укінчити, повкінчувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. фінішувати — ФІНІШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. Приходити до фінішу (у 2 знач.). Останні слова вже стосувалися Хівісайда, який фінішував першим у своєму забігу (В. Собко); Дворазовий олімпійський чемпіон .. знову довів, що він – найсильніший спринтер планети: ..  Словник української мови у 20 томах
5. фінішувати — Ую, -уєш, недок. Депресувати, впадати в розпач. Чого ти фінішуєш: все виправиться, потерпи.  Словник сучасного українського сленгу
6. фінішувати — -ую, -уєш, недок. і док. 1》 Приходити до фінішу (у 2 знач.). 2》 Проходити у фініші (у 3 знач.). 3》 перен. Закінчуватися, підходити до кінця. 4》 перен. Завершувати, закінчувати що-небудь (справу, заняття і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови