Словник української мови в 11 томах

фітоценоз

ФІТОЦЕНО́З, у, ч. Історично складена сукупність видів рослин, що існує на території з більш-менш однотипними кліматичними, грунтовими та ін. умовами й характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і з зовнішнім середовищем.

У безводних пустелях і на крижаних арктичних полях, навіть у космічних кораблях є рослини й бактерії. Розташовуючись в одному місці, вони утворюють так звані фітоценози (Рад. Укр., 8. І 1969, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фітоценоз — фітоцено́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. фітоценоз — У. Історична сукупність видів рослин у природі, що перебувають у тісній взаємодії між собою та з умовами середовища.  Літературне слововживання
  3. фітоценоз — Сукупність рослин на відносно однорідній ділянці земної поверхні, яка характеризується сталим флористичним складом, будовою, структурою, системою відносин.  Словник термінів з агрофітоценології
  4. фітоценоз — ФІТОЦЕНО́З, у, ч. Сукупність видів рослин, що історично склалася й існує на певній території з більш-менш однотипними кліматичними, ґрунтовими та ін.  Словник української мови у 20 томах
  5. фітоценоз — -у, ч. Історично складена сукупність видів рослин, що існує на території з більш-менш однотипними умовами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фітоценоз — фітоцено́з (від фіто... і ...ценоз) історично складена сукупність видів рослин, що існує на території з більш-менш однотипними кліматичними, ґрунтовими та іншими умовами. Характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією рослин між собою і з зовнішнім середовищем.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фітоценоз — Рослинна частина біоценозу, кожне виділене рослинне скупчення, напр., луг, ліс.  Універсальний словник-енциклопедія