фіфа
ФІ́ФА, и, ж; зневажл. Пуста, легковажна дівчина або молода жінка крикливо одягнена.
Не зміряти сили, відваги, Що в цьому змаганні кипить. Ви чуєте, фіфи й стиляги, Як треба по-справжньому жить! (С. Ол., Вибр., 1959, 223).
Словник української мови (СУМ-11)